18 –19 травня 2024 року в Крехівському монастирі святого Миколая отців Василіян відбулося храмове свято та відпуст, який скликає численних паломників. Святкування зазвичай відбуваються протягом двох днів. Монастир у Крехові є своєрідним «серцем» Василіянського чину, адже тут міститься новіціят, і кожний, хто бажає послужити Богові в чернечому стані в цьому Чині, вступає саме до цього монастиря. Монастир славиться чудотворними іконами – святого Миколая та Богородиці Верхратської. Цьогорічний відпуст також присвячений пам’яті слуги Божого митрополита Йосифа Велямина Рутського, визначного реформатора василіянського чернечого життя, 450-ліття від дня народження якого відзначаємо в 2024 році.

У суботу, 18 травня, свято розпочалося з урочистого походу до джерела в лісі біля монастиря, яке віддавна вважають чудотворним. Тут відбулося освячення води, щоб усі паломники, які прибувають до монастиря, змогли понести до своїх домівок освячену воду. О 15:00 процесією від монастиря розпочалася Хресна дорога, яка пройшла стаціями, влаштованими на горі Побійній біля монастиря. Відтак урочистою ходою було винесено й встановлено в богослужбовій каплиці на відпустовому майдані чудотворну ікону покровителя свята святого Миколая Чудотворця.

Вечірню Божественну літургію у співслужінні ієромонахів та інших священнослужителів відслужив о. Теодозій Янків ЧСВВ, ігумен монастиря в Перемишлі. О. Теодозій був призначений ігуменом монастиря в Крехові й магістром новіціяту ще в 1990 році, коли Українська Греко-Католицька Церква виходила з підпілля. Саме на його плечі випали найважчі часи повернення монастиря його законним власникам, організація новіціяту і чернечого життя, відбудова поруйнованих монастирських будівель. Спогадами про це служіння о. Теодозій поділився у проповіді, наголосивши, що духовною основою і підтримкою стала чудотворна ікона святого Миколая, яку постаралися негайно повернути до Крехова. Ця ікона тоді стала тими воротами, крізь які, духом увійшовши, віднайшли єдність із Богом, Ісусом Христом. Так і сьогодні вона є воротами, через які кожний може пройти духовно, зустрітися з Христом у святих Тайнах Сповіді та Причастя й здобути духовний мир, надзвичайно потрібний українцям сьогодні, під час воєнних лихоліть. Наприкінці Служби Божої ігумен монастиря привітав о. Теодозія із 70-літтям та побажав йому наснаги й Божого благословення.

Після цього на відпустовому майдані відслужено Велику Вечірню з Литією та молебень до Пресвятої Богородиці. З огляду на воєнний час чування були тільки до 23:00. Вони розпочалися виставою, присвяченою Йосифові Велямину Рутському, яку підготувала молодіжна парафіяльна спільнота при Крехівському монастирі «Друзі Бога», а потім тривала адорація Святих Тайн. Після цього чування продовжилися в монастирській церкві й тривали цілу ніч.

У неділю, 19 травня, після ранішніх богослужінь на відпустовому майдані відслужили урочисту утреню та молебень до святого Миколая. Архієрейську Божественну літургію очолив владика Михаїл Колтун, єпископ-ординарій Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ, у співслужінні владики Василія Тучапця ЧСВВ, Харківського екзарха УГКЦ. Із владиками співслужили отці Йосиф Кралька ЧСВВ, Протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя, Володимир Маланюк ЧСВВ, ігумен Крехівського монастиря, Веніамин Чернега ЧСВВ, Провінційний радник та економ, ігумен Львівського монастиря, інші священнослужителі. Співав парафіяльний хор під орудою о. Василія Мендруня ЧСВВ, вислуженого протоігумена і магістра новіціяту.

У проповіді владика Михаїл наголосив, що у великодньому часі ми святкуємо дію Божої благодати, якою Він дає нам вступ до вічного життя, а також силу змінювати життя на землі. Наша віра полягає в тому, що коли ми щось добре в Бога просимо, то Він нам це добро дає, бо Він ніколи людей не покидає. Люди самі не можуть ефективно опертися злу, тому уповаємо на Божу благодать – правда і любов завжди перемагають. Як Господь стоїть за нас, так і ми в Його любові маємо один за одного стояти. Від часів святого Йосафата Кунцевича, мученика за єдність, наша Церква жива і діяльна, бо саме до дарування такого благословення вона покликана – повертати людей до повноцінного життя. Святий Миколай так довірився Богові, що нічого для себе не збирав, а все роздавав іншим. Ми до нього горнемося, щоб  випросити в Бога такої самої ласки довіри, побожности і смиренности. Ця віра обов’язково приведе нас до перемоги, бо добро завжди перемагає.

Владика Василій також звернувся до паломників із коротким вітальним словом.

Ігумен монастиря о. Володимир Маланюк наприкінці привітав владику Михаїла із 75-літтям, яке він відзначає цьогоріч, та владику Василія із 10-літнім ювілеєм єпископської хіротонії.

Після богослужінь владики уділили присутнім повний відпуст та поблагословили всіх освяченою водою. Під час відпустових святкувань багато вірян приступили до святої Тайни Покаяння та не менше п’яти тисяч осіб – до Святого Причастя.

КРЕХІВ

                   Петро Шкраб’юк

Дороги земні і небесні

Зодягнений у маєво лісів,

Задивлений у крехівську долину, –

Біліє монастир на тлі віків:

То Бог на землю опустив перлину.

І ласкою проміниться вона.

І міниться, ще вчора свіжа й гожа,

Коли без віри отча сторона,

Коли наляже сила зловорожа.

Не раз на сполох бив церковний дзвін –

Жадав її згасити дух лукавий.

Але і в сірім присмерку руїн

Світив над нею німб весни і слави.

В габітах знов шереги юнаків,

Повз них ступають предків рідні тіні…

Світліє монастир в імлі віків –

І я світлію у його промінні.

Інформаційний відділ отців василіян
Сайт: osbm.ua