27 вересня 2022 року з нагоди свята Воздвиження Чесного Хреста Господнього до Лаврівського монастиря святого Онуфрія отців василіян збираються прочани з різних околиць карпатських бескидів. Монастир, заснований королівським привілеєм у 1206 році, відзначає відпустовий празник. У суботу перед Воздвиженням за традицією, яка набуває дедалі більшого поширення, відбулося одинадцяте піше паломництво від Старої Солі до Лаврова.
Урочисту службу Божу в монастирському храмі очолив провінційний секретар о. Никанор Ситар, ЧСВВ. Йому співслужили отці: Андрій Драган, ЧСВВ, ігумен Лаврівського монастиря, Іван Логай, ЧСВВ, Іван Українець, ЧСВВ, Тарас Зубко, парох Великосілля, Павло Гачан, який опікується Українською Кальварією в Губичах.
У проповіді о. Никанор зазначив, що хрест є нашим покровом, ми живемо під його охороною. Він має дві сторони: з одного боку бачимо хрест, на якому Христос розп’ятий, а з іншого боку на тому самому хресті Ісус прославлений. Хрест для християн є великим знаком і запорукою віри, бо нагадує про Христове Воскресіння. Якщо Христос не воскрес, то марна наша віра. Ісус після страждань на хресті подолав смерть і відкрив людям вступ до вічного життя.
Настоятель монастиря о. Андрій подякував душпастирям за служіння та вірним, що прибули до монастиря черпати любов Господню, і нагадав, що двері монастирського храму завжди відкриті для прочан, особливо в знакові дні: з нагоди першої п’ятниці місяця чи 12—13 числа кожного місяця, коли відбуваються моління до Пресвятої Богородиці з хресною дорогою та молитовними чуваннями.
Відпустові святкування продовжилися молебнем до святого Онуфрія, суплікацією, молитвою за Україну та моліннями за оздоровлення всіх прочан, а завершилися освяченням води й мируванням.
