Чи пригадуєте  час, коли Вам запропонували стати  головним редактором? Коли людині дарується можливість, одночасно з’являються нові бажання, мрії, запитання. Що прагнули змінити, додати, створити нового у часописі “Місіонар”.

 Під час святкування Ювілею 400-ліття Василіянського Чину Святого Йосафата можна отримати повний відпуст, взявши участь у молитві разом з ченцями-василіянами. На основі повноважень, отриманих від Папи Франциска, Апостольська Пенітенціарія 20 жовтня 2016 р.

За Божою благодаттю сьогодні розпочинаємо святкування 400-річного Ювілею заснування Василіянського Чину Святого Йосафата. Наші думки линуть у 1617 рік у Новгородовичі, де на першій Капітулі ченці п’яти монастирів під проводом Митрополита Йосифа Велямина Рутського отримали від нього «Спільні правила св. Василія Великого» та «Партикулярні Правила», де укладено «Капітульні Конституції» і так засновано новий об’єднаний Чин під проводом одного настоятеля. Його основна програма була наступна: «Через віднову ченців – відновити Східну Церкву».

Ісус покликав апостолів:"Ідіть за Мною, а Я вас зроблю рибалками людей. І ті негайно кинули сіті й пішли за Ним" (Мт. 4:20). Ті, що вирішили йти за Ним, спитали: "Учителю, де перебуваєш? – Ходіть, та подивіться.

Федір ЗАЯЦЬ (В документах і описах відповідно до віднайдення мощів св. Йосафата в Білій Підляській у 1915 р. згадується часто про роль у цій події п. Федора Заяця. Тому вважаємо корисним для майбутніх істориків і життєписців подати особисті спомини п. Ф. Заяця, як він їх оформив у 1946 р.

Володимир ГІЩИНСЬКИЙ Жоден із василіан, які перебували у монастирі за весь час його існування не перейшов на православ’я.

 Сучасна Церква переживає кризу покликань. Великий галасливий світ рясніє пропозиціями різних можливостей, агітує жити “на повну”, не обмежувати себе і брати від життя все.

«Не вмирай, Україно, будь ласка! Не губись у безодні ночей. Не вбивайте людей цих нещасних, Не вбивайте ще юних дітей” Марія ДЬОМА, м.

Уяви собі, любий читачу, ігумена монастиря, котрий стоїть на порозі ювілею свого монастиря… Ти, якщо любиш прощі і ходиш на Відпусти до святинь Василіянських монастирів, знаєш, що він приготовлятиме відпустове місце з прибраним Престолом на дворі біля каплиці, бо ж дуже багато людей прийде, покличе єпископа, щоб у більшій мірі показати повноту Церкви Христової у своїм краю, покличе пресвітерів, щоби висповідати усіх бажаючих – буде Служба Божа і багато причасників як кульмінація усього, а потім гостина, щоб не охляли прочани у дорозі додому (див. Мт 15:32).

Василіяни в Курську? Факт існування василіянського чоловічого монастиря в російському м. Курську, де населення виключно православного віросповідання, може викликати в читача скептичне здивування. Але факт є фактом. Василіянський монастир у Курську проіснував майже чотири роки – протягом 1839 – 1842 рр..

Хочу сьогодні сказати про милосердя. Милосердя, якого ми зазнаємо, і милосердя яке виявляємо. Скільки разів було так, що ми переживали якусь трудність, і тоді Господь проявляв до нас своє безмежне милосердя через різні обставини, добрих людей. Бог добрий до нас навіть тоді, коли мовчить, або тоді, коли чинить з нами не так, як ми цього бажаємо. І безмежна вдячність Йому за це. Треба мати завжди щире дитинне довірʼя до Нього, особливо в найважчі хвилини нашого життя.

В суботу, 9 липня 2016 р. у м. Жовква, в столиці Апостольства Молитви – у районному Народному домі «Просвіта» відбувся Всеукраїнський з’їзд Апостольства Молитви.

Велика родина Апостольства Молитви зросла на ще одну молитовну спільноту. Сонячною і теплою була неділя 12 червня 2016 року Божого. З благословення о. Андрія Правця в с. Кунин Жовківського р-ну на Львівщині відбулося відновлення релігійного братства Апостольство Молитви.

Дослідники творчості Івана Франка здавалося би, уже все, що могли сказали про багатогранну діяльність генія українського народу. Я ж хочу тільки привернути увагу до теми “Франко і василіяни”, зокрема, що до його діяльності як науковця, дослідника василіянської старовини, і того, який вплив мала його праця у василіянських книгозбірнях-архівах на літературну діяльність.

Про один з найдавніших духовних осередків Української греко-католицької церкви поза межами України: знаменитий храм Пресвятої Трійці, розташований у центральній частині столиці Литовської Республіки – Вільнюсі, збудований у 1514 р. князем Костянтином Острозьким

Як звичайна молода сім’я ми чекали на дар батьківства. Рік не получалось… «Не біда, ще будуть» – казали ми. Завагітніли …. викидень, через півроку ще один. Почались безкінечні обстеження, але причини виявити не вдавалось...

Серед віднайдених документів Братства св. Василія Великого 3 закону збереглися також списки членів Братства с. Желдець Кам’янка-Бузького р-н. Львівської обл. (18 осіб). Дата їх написання відсутня.

Жировицька чудотворна ікона Пресвятої Богородиці є першою чудотворною іконою З’єднаної Церкви. Вона відіграла важливу роль в історії Василіянського Чину, як його опікунка в час становлення і розвою. Жировицька чудотворна ікона Пресвятої Богородиці також має важливе значення в історії всієї З’єднаної Церкви, що підтверджено багатьма фактами, які задокументовані. Жировицька чудотворна ікона, покровителька З’єднаної Церкви.

На землях Київської Русі Правила св. Василія Великого запровадили в XI ст. святі Антоній і Теодозій Печерські. В історії Василіянського Чину було чимало мирян, які в своє духовне життя вводили правила св. Василія Великого. Після Берестейської унії з Римом 1596 р. Василіянський Чин на чолі з реформатором Йосифом Вельямином Рутським та його сподвижником святим священномучеником Йосафатом Кунцевичем «сильно розвинувся на наших землях і став опорою католицького життя в Україні, видав багато визначних людей, мучеників, ісповідників, втримав віру і мораль в народі» [3, с. 8]. З розвитком Василіянського Чину отримав більш викрастилізовані форми і Третій Чин [3, с. 8].

Свою славну історію Жировицька чудотворна ікона Пресвятої Богородиці (с. Жировиці Слонімского району Гродненської обл., Білорусія), веде із 1470 р. Всенародної слави чудотворної ікони образ Пресвятої Богородиці в Жировиці набув на початку ХVII ст. Ікона Божої Матері у Жировиці входить в число 100 найвідоміших чудотворних ікон світу. Головним джерелом найдавніших відомостей про чудотворну ікону, побудови на її місці церкви і заснування монастиря — є написана в 1622 р. ченцем Жировицької василіянської обителі ієромонахом о. Феодосієм Боровиком книга «Гистория, або повесть людей розных, веры годных о образе чудовном Пренасвятейшой Девы Марии жировицком в повете Слонимском...».