Христос народився!
Дорогі читачі! Новий рік завжди пов’язаний з очікуванням дива, з надіями на краще. І що ближче до Різдва Христового, то більше віримо в казку, у можливість чуда. Це головне свято зимового циклу,
якого з радістю чекають по всьому світу. Чи ж не дивовижно, що минуло багато століть, змінилася не одна епоха, а таїна приходу у світ Богонемовляти досі притягує, за- чудовує мільйони душ. Причина
цього – у любові Творця. Світ міняється, люди – теж, але любов Господа – така ж, як і була тисячоліття тому, – колосальна, живлюща, усеохопна. І якщо створіння готове прийняти її, то все навколо наповнюється сенсом, усе стає важливим і можливим.
Історія повторюється знову й знову: посеред темної ночі загорається зоря, настільки велика і яскрава, що її сяйво не- можливо не помітити – Спаситель прийшов на землю, прий- шов з допомогою, з
радістю, утіхою, любов’ю. Ця любов перед- бачає служіння, й Ісус показав нам, яким воно повинно бути.
Тему служіння в цьому номері розкриваємо, зокрема, че- рез приклад К’яри Любіх, засновниці харизматичного руху «Фоколаре», яку Папа Бенедикт XVI назвав «жінкою без- страшної віри, лагідною посланницею віри та миру». Також на прохання редакції актуальними повчаннями щодо слу- жіння чернецтва в дусі часу поділився о. Ґенезій Віомар – протоархимандрит Василіянського чину.
Служити не означає бути рабом. Істинне служіння – це за- вжди піклування, завжди любов. А любов не уярмлює, у ній – тільки свобода. Радіймо, бо народилося Немовля, що є вті- ленням абсолютної
любові. Довгоочікуваний Месія осінив світ Своєю появою, приніс із собою надію. Славімо ж Його!Веселімось і співаймо! Нехай торжествують наші серця!
