Христос Воскрес – воскресне й Україна,
Постане із занепаду й руїн.
Воскресне її мова солов’їна
І на весь світ лунатиме мов дзвін.
Замайорить блакитно - жовтий стяг ,
Як символ неба й хліба запашного ,
Як свідок люду нашого звитяг,
Нам не потрібно іншого – чужого.
Ми – українці – непокірні духом ,
Ми не дамо чужинцям панувать,
Нам не страшні ні куля, ні розруха,
Нашу жагу нічим не вгамувать.
Кров славних пращурів до бою закликає,
Вона за волю лита не дарма.
В наших серцях такий вогонь палає ,
Якого в інших і в думках нема.
Ми – українці. Ми – не малороси,
Ми нація, могутня, наче сталь.
Червону стрічку заплітаєм в коси,
І мова наша чиста, мов кришталь.
Ми той народ, який пісень співає
І в радості, і в горі, і в журбі,
І про своє минуле пам’ятає,
І за майбутнє гине в боротьбі.
Ми той народ, якого не здолати,
Завзятий дух нам клич дає: «Вперед!»
Благослови нас, Україна – мати ,
Ми хочемо побачити твій злет.
Ти встанеш із колін, заквітнеш рясно,
За тебе сотня молиться з небес.
Довіку твоя слава не погасне,
Воскреснеш ти, як і Христос Воскрес!
Лана Денисова
