I
Допит, суд Христа на муки
А Пилат вмиває руки…
Люди люди з втіхи шаленіють
Хресна хресна кара жде Месію (2р.)
II
Терни, хрест, знущань осоти…
Перші кроки до Голготи…
(Вчитель) п’є останню чашу,
(Знає) Він гріховність нашу.
III
Помогли б Христові впору,
Не упав би Він у порох.
(Злоба) гірша, як в Содомі!
(Петре), чом не йдеш на поміч?
IV
Гляньте, люди доброчесні, –
Мати на дорозі хресній.
(Бачить) Синові терпіння,
(Серце) впало на каміння.
V
Марно гине зрадник Юда:
Срібняки – життя облуда…
(Симон), хрест бере на плечі,–
(Дивні) в світі Божі речі!
VI
Вероніка з жалю мліє,
Витира лице Месії.
(Чудо) в пам’яті донині –
(Образ) Божий на хустині.
VII
Крики, зойки, сміх, наруга…
Син Марії впав удруге
(Знаєм), то гріхи причина.
(Боже), що таке людина?
VIII
Ось невісти край дороги,
Помогти не мають змоги.
(«Плачте»)… Горе вже над краєм…
(Слово) в душу западає.
IX
Спас на землю повалився,–
Втретє кровію залився.
(Бачить) злобу людську вперту,
(Треба) завершити жертву.
X
О, прощай, Єрусалиме,
Ще з тобою три години…
(Знаю), зрозумієш згодом:
(Страсті) є любови плодом.
XI
Біль пекельний ріже тіло,
Сонце з жаху потемніло.
(«Боже»), не карай людину!...
(«Мамо») – «Чую, любий Сину…»
XII
Оцтом-жовчю закропився,
Ангел смерті появився.
(«Отче!») Аж здригнулись люди.
(Впала) голова на груди.
XIII
Розпадались з гуком скелі,
Ожили мерців оселі.
(Смерті) пронеслась година –
(Мати) пригортає Сина…
XIV
У камінне чисте ложе
Вклали ніжно Тіло Боже.
(Впало) всюди безгоміння.
(Ждемо) славне Воскресіння!
Закінчення (без «Претерпів Ти…»)
Закінчилася дорога,
Що вела до смерті Бога.
(Люди), низько поклонімся,
(В правді) Божій обновімся. (2р.)
Перемігши пекла злобу,
Встав Ісус воскреслий з гробу.
(Щезла) болісна година,
(Мати) зустрічає Сина. (2р.)
*Слова, в дужках повторюються двічі.
о. Василь МЕНДРУНЬ ЧСВВ
