Нещодавно відійшов у вічність Папа Бенедикт XVI. Завдяки своїм книгам він не лише був, а й залишається великим духовним авторитетом для багатьох людей. Що з його спадщини перекладено українською мовою? В чому особливість його праць і чому їх варто читати вдумливо? Як може допомогти богословська спадщина Папи Бенедикта українцям сьогодні – у час війни – у переосмисленні державности й національної ідеї? Про це та інше сайтові «Духовна велич Львова» розповів ієромонах Климентій (Стасів), ЧСВВ. Саме в ті роки, коли він очолював видавництво «Місіонер», світ побачили книги Папи Бенедикта XVI українською мовою.

Найповніший та систематичний аналіз питання відповідальности людини за своє довкілля міститься у вченні папи Івана Павла ІІ.

Дарія Гуляк-Кульчицька – іконописиця українського походження, майстриня сакрального мистецтва, проживає в США. 1944 року з родиною покинула рідний край, опинилася на чужині. До 1990 р. її ім’я в Україні маловідоме. Радянська ідеологія забороняла твори релігійного змісту. Жодна робота на релігійну тему не могла проникнути до українського глядача.

В історії «Місіонаря» був період, коли його видавали на еміграції. Було це в 1915 році – під час Першої світової війни. Тоді через наступ російської армії близько тридцяти галицьких василіян виїхали до Хорватії. Більшість із них були брати-студенти, а з ними кілька священників. Серед отців був 34-річний о. Іван Пришляк, котрий взявся за редагування «Місіонаря» далеко поза Галичиною, фактично без жодних видавничих і друкарських засобів, які всі зосталися в Жовкві. Випуски «Місіонаря» за 1915 рік призначалися для всіх «бідних збіглецїв», тобто українців, які у складний воєнний час опинилися поза межами своєї галицької Батьківщини, у Центральній і Західній Європі... Ось історія о. Івана Пришляка, ЧСВВ.

Одне з основних завдань Учительського уряду Церкви – тлумачити моральне Одкровення про суспільний порядок у світі через мову, спосіб думання та ситуацію певного часу й проголошувати це вчення з відповідним ступенем зобов’язання.

Херсон дев’ять місяців був під російською окупацією. 11 листопада місто звільнили українські військові. Після відходу росіян у місті немає ні світла, ні тепла, ані питної води, проте є найголовніше – свобода.

Далекого 1980 року я була студенткою першого курсу української філології  Львівського університету імені Франка. До речі, за союзу університетів було мало, у Львові був лише один, решта вишів (тоді їх називали вузами) були інститутами.

31 грудня 2022 р. минуло 120 років від дня народження матері Ірини Янович – монахині василіянки, педагогині, людини великого серця та святости, яка своїми словами, вчинками, поставою і тихою працею свідчила живого Бога. Народилася Марія Янович 31 грудня 1902 р.

Дарія Гуляк-Кульчицька – іконописиця українського походження, майстриня сакрального мистецтва, проживає в США. 1944 року з родиною покинула рідний край, опинилася на чужині. До 1990 р. її ім’я в Україні маловідоме. Радянська ідеологія забороняла твори релігійного змісту. Жодна робота на релігійну тему не могла проникнути до українського глядача.

Недалеко від Львова, приблизно за 30 км у напрямку Києва, розкинулось мальовниче село Великосілки, яке раніше мало назву Желехів, перша письмова згадка про яке датується 15 жовтня 1393 року. У податковому реєстрі 1515 року записано, що в Желехові священник з церковних земель платив державі 15 гр.

     московська церква після отримання патріаршого статусу в 1589 році намагалася отримати владу над Київською митрополією, використовуючи при цьому, крім політичних, релігійні засоби, представляючи себе «захисницею православ’я» на Сході Європи.

Продовження. Початок у No 5        У серпні 1922 року редактором удруге став о. Платонід Філяс. На сторінках часопису протягом 1921—1926-х років, коли редакцію знову очолював о. Платонід, багато уваги приділялося проповідуванню християнської віри.

     Настоятель Крехівської обителі ієромонах Володимир (Маланюк), ЧСВВ*, допомагає людям віднайти себе та робити перші кроки в монашому житті.

Продовження. Початок у No 5        Події Першої світової війни перешкодили подальшому випуску «Місіонаря» в Жовкві. Після 8-го числа 1914 року видання часопису було тимчасово перервано.

     У мальовничих, зелених Брюховичах розташований монастир Святого Йосифа Чину Святого Василія Великого, а поряд з ним – Василіянський інститут філософсько-богословських студій ім. Йосифа Велямина Рутського.

ІСТОРІЯ. ФРАГМЕНТИ Продовження. Початок у No 5      У липні 1911 р. редактором «Місіонара» призначено о. Якима Фещака, ЧСВВ. Саме тоді часопис стає форпостом у боротьбі проти засилля москвофільства серед народу.

     Петро Філяс, син Івана Філяса, незаможного господаря із села Добрачина Сокальського повіту на Львівщині, народився 27 вересня 1864 р. Охрестив його в Добрачинській церкві Воскресіння Господнього місцевий парох о. Лев Лисяк.

     У кінці XIX – на початку ХХ ст. у Галичині, що перебувала в складі Австро-Угорської імперії, на видавничу арену виходить греко-католицький чернечий чин Василія Великого. До нього належали високоосвічені священники, вишколенню яких наприкінці ХІХ ст.

Невигадана історія. Пам'яті героя, який захищав українських дітей, хоч сам був пацаном        Юркові було 19, коли він добровольцем пішов у зону АТО. Служив у добровольчому батальйоні. Був снайпером, і то успішним.

     На жаль, під час війни журналістам доводиться вдаватися до самоцензури.