Часто можна почути твердження, що українці не можуть створити ефективного підприємства, бо їм бракує ділових якостей. Ця стаття покликана розбити цей стереотип. У ній ітиметься про один з найуспішніших селянських кооперативів в історії Галичини – Маслосоюз.
Один з батьків цього об’єднання – о. Остап Нижанківський. Народився він у сім’ї священника. Навчався, як і значна частина галицької інтелігенції, у Дрогобицькій гімназії. Ще школярем створив гурток тарасівців, щоб вивчати твори Кобзаря. Написав музику на вірш «Вітер в гаї нагинає», за що його відрахували з гімназії. Зрештою потрапив у військо до Львова.
Після армії він продовжив навчання у Львівській академічній гімназії. Його музична творчість створила навколо нього імідж молодого талановитого композитора. Знаючи, що українців не друкують, Остап Нижанківський створив видавництво «Бібліотека музикальна», яке друкувало твори Лисенка, Вахнянина, Січинського. Його заповітною мрією було навчання в Миколи Лисенка. Він писав листи композиторові, просив оплатити йому дорогу й навчання. Проте не склалося: батько, який бажав, щоб Остап продовжив священницьку династію, ховав від нього відповіді майстра.
Урешті-решт під тиском батька Нижанківський став священником, його призначили в парафію с. Завадова. Він бачив, що люди бідують, ледве зводять кінці, свій єдиний товар – молоко – самотужки возять на продаж, але витрачаються на дорогу. І молодого священника зародилася ідея, що мала змінити життя простих українців на краще.
Спочатку він створив місцевий осередок «Просвіти», а 1904 р. заснував перший молочний кооператив у Галичині – «Союз руських молочарських спілок», більше відомий як «Маслосоюз». Спершу селяни остерігалися здавати туди продукцію, та харизма о. Остапа переконала виявилася сильнішою за людські упередження.
Молочарні приймали не більше ніж 200–400 л молока на день. До 1914 р. організація об’єднувала приблизно 100 невеликих спілок, куди селяни здавали 7,5 млн л молока, з яких виробляли 300 тис. кг масла на рік. Отриманих коштів селянам вистачало не тільки на те, щоб прогодувати сім’ї, а й на розвиток своїх господарств і громади. З початком Першої світової війни о. Нижанківський не стояв осторонь від національних процесів. Він приймав присягу Січових стрільців на головній площі Стрия. 1918 р. брав участь у подіях Листопадового зриву.
Саме за його ініціативою діячів польського національного руху на Стрийщині не було страчено як заколотників проти української влади. На жаль, із самим отцем поляки повелися негідно й жорстоко. 1919 р. польська армія окупувала Стрий, і 22 травня о. Остапа Нижанківського заарештували. Жовніри відвели його до колії й розстріляли без суду й слідства. Госпо́ду священника того ж дня розграбували солдати війська польського. Найсумнішим є той факт, що вони не тільки вбили видатного українця, а й намагались стерти його слід в музичній історії – спалили рукописні музичні твори Нижанківського. Так трагічно закінчилося життя священника, композитора й підприємця.
Остап Нижанківський залишив великий спадок. Його твори є в репертуарі багатьох українських музикантів. Саме в аранжуванні Нижанківського ми виконуємо колядку «Во Віфлеємі нині новина». Для своїх сучасників він був ідейним лідером, завдяки якому був створений один з найуспішніших молочних кооперативів у Галичині. 1924 р. дітище отця очолили професійні економісти, які перетворили «Маслосоюз» на знак якості масла для всієї Європи.
Джерело: news.ugcc.ua
