Отець Антонелло Кадедду – італійський священник, працює як місіонер у Бразилії, разом з о. Енріке Порку заснував спільноту «Завіт Милосердя». Розмова з ним – про харизматичний розарій (вервицю).
Що таке харизматичний розарій? Як ним можна молитися?
Іван Павло ІІ, говорячи про розарій, підкреслював, що це могутня зброя. Бо, молячись, ми просто повторюємо слова з Євангелія від святого Луки, ті, що їх архангел Гавриїл сказав Матері Божій. Так просимо Її про захист людства, стверджуємо, що є Маріїними дітьми й хочемо нести пам’ять про Неї світові. Важливо знати, що розарій – це не молитва до Богородиці, через Неї ми віддаємо честь Богові, який вибрав жінку на матір людства. Тому ця молитва така могутня, тому Божа Мати у Фатімі просила про щоденну молитву розарію. Є й інший вимір, психологічний. Чимало людей їде десь до Азії, щоб навчитися йоги чи медитації. А все, що потрібно, щоб віднайти рівновагу, міститься в розарієвій молитві. Розарій має свій ритм: ми багато разів повторюємо ті самі слова, розмірковуємо над таємницями з життя Ісуса і Марії. Навіть було здійснено наукові дослідження, які показали, що розарій насправді може заспокоїти людське серце та підбадьорити.
Марійний культ характеризує католицьку церкву. Чи можна з ним «перестаратися»?
Схоже запитання якось отримав Папа Франциск від журналістів. Він відповів приблизно так: «Якби хтось із вас сказав погане слово на адресу моєї мами, то я би сам його вдарив».
Дитина любить свою маму. Малими ми не уявляємо життя без неї. Що вона робить? Несе нас у татові обійми. І те саме робить Марія: несе нас до Отця й до Ісуса. Якщо хтось говорить про перебільшену побожність до Марії, він, найімовірніше, нічого не тямить у любові. Любов до матері ніколи не буває надмірною.
Ви говорите про розарій як про зв’язок нас, дітей, з Матір’ю, але водночас ідеться про те, що це молитва для духовних героїв, зовсім не легка. Як це узгодити? Може, розарій не для кожного?
Щиро кажучи, я не бачу труднощів у тому, щоб повторювати: «Радуйся, Маріє». Це ж так просто! Труднощі виникають у того, хто не мав добрих стосунків з матір’ю. Це психологічна травма. Пам’ятаю одну подію з молодіжної зустрічі в Італії. Ми запросили туди дівчину, у якої були дуже тяжкі стосунки з мамою: жінка пробувала зробити аборт і доньку свою не любила. Під час молитви про зцілення ран, яких завдала мати, у дівчини було дуже напружене обличчя, а потім ми раптом побачили, що вона плаче. Потім пояснила: «Божа Мати сказала мені: “Це правда, твоя мама тебе не любила, але Я – твоя небесна Мати, і Я люблю тебе величезною любов’ю”». Тепер ця дівчина належить до нашої спільноти й усім проголошує Маріїну любов. Отже, розарій не тяжкий, бо коли когось любиш, то легко неустанно повторювати: люблю тебе, люблю тебе, люблю тебе. У цьому й суть розарію.
Ви уявляєте себе-католика без Марії?
Це як уявляти собі дитину без матері. Ще раз кажу: проблемою є рани. Наприклад, матері не обіймають своїх дітей, не присвячують їм час. Такі люди потім бунтують проти Марії. І це зрозуміло. Але також багато чоловіків та жінок пізнало Марію як Матір і завдяки цьому повернулось до Ісуса. Треба показати Марію не як царицю, невідомо чим короновану, а як матір, яка йшла за Ісусом, була близько біля Нього, а тепер Вона близько біля своїх дітей, невпинно піклується про нас.
Який Ваш досвід з розарієм?
Я живу цією зустріччю з Марією. Мені пощастило з мамою: тиха, добра, співуча, турботлива – отож молитва до Божої Матері далася легко й невимушено. Я відчуваю Її присутність у простих, буденних моментах, у моїх обов’язках, молитвах. Це дуже сильно.
У спільноті «Завіт Милосердя» ви практикуєте харизматичну молитву про зцілення або звільнення. Чи застосовно це до розарію?
Так. Силу, що несе цю спільноту вперед, дала нам Марія. Багато з нас молиться харизматичний розарій. На практиці це має такий вигляд: ми молимося розарій і з кожною таємницею просимо Марію, щоб Вона нам щось сказала. Багато разів це виявляється через Боже Слово чи образ, який Марія дає комусь із кола.
Харизматичний розарій – це нова пропозиція. Ви хочете змінити традиційний спосіб молитви розарію?
Ні, нічого не треба змінювати. Я тільки кажу, що так теж можна молитися розарій. Ми зустрічаємося групою, починаємо молитву, співаємо мовами, просимо Ісуса і Марію, щоб вони були присутні між нами. Людина входить у цю молитву щоразу глибше й щоразу більше відкривається, і тоді стаються чуда, зцілення.
А якщо хтось не здатний співати мовами, а харизматична молитва – не його духовність?
То є традиційний розарій, під час якого в контакт з Марією входять дуже просто, без великих старань. Але я радив би набути досвіду харизматичного розарію.
Ви пам’ятаєте історії, які стались у вашій спільноті завдяки розарієвій молитві?
Є така історія, вона сталася з о. Енріке й ще одним місіонером на самому початку діяльності спільноти. Отець Енріке йшов однією з головних вулиць Сан-Паулу, коли до нього наблизився юнак із якоюсь залізякою в руках вимагаючи грошей. Отець сказав: «Поглянь, у мене тільки три реали, але я тобі їх не дам, бо знаю, що ти їх проп’єш». Далі почав його розговорювати. Хлопець спершу був дуже нервовий. Отець Енріке помолився за нього, а потім запропонував: «Слухай, якщо ти мені даси свою адресу, я за кілька днів принесу тобі їсти». Юнак дав адресу й відійшов. Через день місіонери взяли цілу торбу харчів, вони, однак, були певні, що не знайдуть названої адреси: злодії часто дають неправдиві дані. Отець Енріке запропонував помолитися розарій і попросити Божу Матір, щоби привела їх до дому того хлопця. Наприкінці молитви, коли вони проходили однією з вулиць, юнак вийшов на дорогу й став навпроти о. Енріке. Він був наляканий, подумав, що зараз, певно, приїде поліція. А отець сказав: «То Мати Божа привела мене сюди, щоб ми могли дати тобі їсти».
Анна Малєц, Aleteia
