У своєму листі «Patris corde» Папа Франциск акцентує увагу насамперед на батьківських якостях Йосипа Обручника, говорить про нього як про мужнього, але водночас лагідного, здатного на безмежну любов чоловіка. Він перетворив своє життя на служіння Месії, віддав цій місії всього себе, став об’єднавчою ланкою між Старим і Новим Завітами. У ньому Ісус побачив Господню ніжність, яка допомагає людині прийняти свою слабкість, адже саме через неї реалізовується більшість божественних задумів. Тільки ніжність здатна врятувати нас від діл лукавого, а пізнати її можна в таїнствах сповіді й Причастя, коли приймаємо милосердя Всевишнього, коли Він обіймає, прощає й підбадьорює нас.
Святий Йосип є «батьком слухняності Богові»: він завжди був покірний, прийняв, урятував Марію й Ісуса, навчав Сина виконувати волю Отця, ставши учасником місії Ісуса – служителем спасіння.
Є прості люди, які щодня виявляють терпеливість, беруть на себе відповідальність, діють розсудливо, уселяють надію, але перебувають у тіні. Нині, під час пандемії Covid-19, ми, нарешті, почали усвідомлювати їхню цінність. Йосип Обручник теж був людиною щоденної присутності й водночас залишався непоміченим, та, незважаючи на це, його роль в історії спасіння колосальна.
