Папа про візит до Бахрейну, роль жінки в суспільстві та виклики перед Церквою.

Повертаючись у неділю, 6 листопада 2022 р., із Бахрейну, Папа Франциск на борту літака відповів на запитання журналістів.

Святіший Отець назвав цю подорож подорожжю зустрічі, бо її метою був міжрелігійний та екуменічний діалог. Папа згадав і про внутрішньохристиянські конфлікти. «Тепер, дякувати Богові, після Другого Ватиканського Собору триває зближення, можемо разом свідчити про добро», – наголосив понтифік і підкреслив також важливість присутности Вселенського Патріарха, що має  авторитет в екуменічній сфері.

Імад Атрач із «Sky News Arabia» запитував про те, чи шлях діалогу, започаткований підписаним три роки тому Документом про загальнолюдське братерство, що передбачав також  візити до Іраку та Казахстану, приніс відчутні плоди.

Святіший Отець згадував, що під час візиту Великого Імама до Ватикану «ми сіли за стіл…і взяли хліб, переломили його і дали один одному. Це був жест дружби – подати хліб. І наприкінці ми запитували: чому б не приготувати якесь послання на основі цієї зустрічі. Так народився Документ з Абу-Дабі».

Щодо Лівану Наступник святого Петра запевнив, що молиться за цю країну, та звернувся із закликом до ліванських політиків: «Спочатку Бог, потім батьківщина, а вже тоді інтереси».

 «Маємо й далі боротися за рівні права, бо жінки є даром. Бог створив їх двох рівних –  чоловіка і жінку».  «Суспільство, яке не здатне віддати жінці належне їй місце, не рухається вперед».

Антоніо Пелайо з «Vida Nueva» запитав про “багатостраждальну Україну” та можливість переговорів з Путіним. «Ватикан постійно стежить за цим», – відповів Папа, нагадавши, що наступного дня після початку війни він поїхав до російського посольства, щоб «поговорити з послом». Але йому відмовили.

«Я тричі говорив по телефону із президентом Зеленським; трохи більше – із послом України. Святий Престол чинить те, що повинен, зокрема стосовно полонених. А далі – проповідування миру», – сказав Папа.

 «Сьогодні, на мою думку, найбільшим лихом є виробництво зброї. Мені сказали, що якби протягом року не виробляти зброї, то можна було б подолати голод у світі».

Про потребу відмовитися від секретности в канонічних вердиктах, які стосуються справ про сексуальні зловживання, запитував представник франкомовних медіа. Папа Франциск зазначив, що проблема зловживань завжди існувала, і не лише в Церкві. «Робимо, що в наших силах, усі ми є грішниками. І перше, що маємо відчувати, – це глибокий сором за все це. Думаю, що почуття сорому – це благодать».

Відповідаючи на запитання, що стосуються міграційної політики Італії та деяких інших країн Європи, Папа зазначив, що це дійсно є викликом. За його словами, потрібне узгоджене рішення на рівні ЄС, цей тягар не має падати на окремі країни.

«У Бахрейні ми бачили малу Церкву, що живе серед багатьох обмежень, однак вона сповнена надії і зростає. У Німеччині, натомість, маємо велику Церкву, з давньою традицією, яка, однак, щороку втрачає триста тисяч вірних. Чого можна навчитися в цього малого стада, яке ми бачили в Бахрейні, великій Церкві Німеччини?» – таким було останнє запитання.

Папа зауважив, що Німеччина має давню й складну релігійну історію «А що відчуває святий Божий народ? Потрібно шукати те, як він відчуває, оту просту релігійність. Не маю на увазі спрощувати, а прямувати до коріння», – наголосив  Святіший Отець, нагадуючи, що корінням віри є зустріч з живим Ісусом Христом.