У посланні до учасників курсу щодо організації богослужінь у дієцезіях, який відбувався в Папському інституті святого Ансельма в Римі протягом 24–28 лютого 2025 року, Святіший Отець закликає розвивати літургійний стиль прямування за Христом.

Турбота про літургію – це насамперед турбота про молитву. У листі, надісланому з римської лікарні ім. Аґостіно Джемеллі, Святіший Отець закликає до смиренного опанування літургійного мистецтва, яке окреслює обрядовий ритм і супроводжує вірних у сакраментальній події.

Турбота про зустріч із Богом

Папа зазначає, що літургійний розпорядник є вчителем, поставленим на службу молитві громади. «Як містагог, він мудро організовує кожну урочистість для добра громади; він втілює богословські принципи, виражені в літургійних книгах, у літургійну практику; він супроводжує і підтримує єпископа в його ролі популяризатора й опікуна літургійного життя», – підкреслює Святіший Отець.

Папа зауважує, що кожна дієцезія дивиться на єпископа і катедральний собор як на літургійні моделі для наслідування, тож відповідальні за організацію богослужінь у дієцезіях мають пропонувати й розвивати літургійний стиль, який виявляє прямування за Ісусом, уникаючи непотрібної помпезности чи протагонізму, і передавати цей стиль тим, хто залучений до церковного служіння. «У всіх своїх клопотах не забувайте, що турбота про літургію – це насамперед турбота про молитву, тобто про зустріч із Господом», – зазначає Понтифік.

Літургія як вияв віри Церкви

Святіший Отець пише, що бути відповідальним за організацію богослужінь у дієцезіях означає поєднувати божественну та людську мудрість. «Перша здобувається молитвою, роздумами, спогляданням; друга – через навчання, поглиблення, уміння слухати. Щоб досягти успіху в цих завданнях, раджу вам спрямовувати свій погляд на людей, для яких єпископ є пастирем і батьком: це допоможе вам зрозуміти потреби вірних, а також форми та способи сприяння їхній участі в літургійному дійстві», – зазначає Папа.

Наступний аспект, що його підкреслює Святіший Отець, стосується зустрічі між ученням і душпастирською опікою в літургії, яка завжди має висловлювати віру Церкви. За його словами, радість і страждання, мрії й турботи Божого люду мають герменевтичну цінність, яку не слід ігнорувати, а тому закликає відповідальних за організацію богослужінь у дієцезіях завжди мати в серці Божий народ і з мудрістю та любов'ю супроводжувати його в богослужінні.

о. Яків Шумило ЧСВВ